День визволення Затоки

By | Серпень 21, 2016

Шановні жителі Затоки, завтра, 22 серпня о 10 годині ранку, запрошуємо всіх бажаючих на мітинг, присвячений дню визволення Затоки.

Звернемо погляд у далекий 1944 рік, щоб згадаті події визволення Білгород-дністровського району, а також нашого селища, Затоки.

Після того, як 15 квітня 1944 року було очищено від окупантів село Грибівка Овідіопольського району, тривали запеклі бої з закріпленими на оборонних рубежах гітлерівцями і їх румунськими посібниками. І тільки в кінці серпня 1944 р а саме 23 числа, свобода прийшла на територію Білгород-Дністровського району.

Звільнення району почалося в ніч на 22 серпня, коли 46-я армія І.Т. Шлеміна приступила до висадки своїх частин на західний берег Дністровського лиману. Для цього була створена спеціальна група військ, яку очолили генерал-лейтенант А.Н. Бахтін і його заступник по морській частині командувач Дунайської військової флотилії контр-адмірал С.Г. Горшков. Загони десантних кораблів і катерів забезпечували вогневу підтримку. Ними командували Герой Радянського Союзу капітан-лейтенант В.І. Великий, капітан 2 рангу П.П. Давидов, капітан-лейтенант Л.П. Потапов і капітан 3 рангу А.Н. Шальнов.

Десантники під покровом ночі на своєрідній флотилії з 500 катерів, човнів, інших плавзасобів почали долати 11-кілометровий лиман. Північна група десанту з 2300 осіб, не зустрівши організованого опору, до світанку опанувала населеними пунктами Молога, Чіпри Сухі та Чаїр Мокрі. Другий загін, ламаючи протидію ворога, захопив плацдарм у Шабо і забезпечив висадку основних сил південної групи десанту.

Розгорівся запеклий бій за Аккерман (а 9 серпня 1944 року Указом Президії Верховної Ради СРСР місто було перейменовано в Білгород-Дністровський). Сержант І.Я. Шатров, проникнувши в розташування стародавньої фортеці, де перебував противник, поставив червоний прапор. Це надихнуло десантників. Виявляючи героїзм, до вечора 22 серпня вони вигнали окупантів з міста.

Запеклий бій зав’язався у селища Бугаз (нині Затока). Командир кулеметного розрахунку  сержант Х.З. Заріпов закрив своїм тілом амбразуру ворожого дзоту. Він, кавалер орденів Червоного Прапора, Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та медалі «За відвагу» був посмертно нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня.

До кінця 22 серпня західне узбережжя Дністровського лиману (а це 40 км по фронту і до 15 км в глибину) було в руках радянських військ. В Історії ВВВ повідомлялося, що Дунайська військова флотилія переправила на узбережжі понад 8 тисяч осіб і велика кількість бойової техніки.

У боях на території нинішнього Білгород-Дністровського району воїни-визволителі проявили масовий героїзм. Десять найвідважніших учасників Дністровської десантної операції удостоїлися звання Героя Радянського Союзу. У тому числі І.С. Єльцов, А.В. Зацепін, П.А. Морозов, Н.В. Терещенко. Старшому сержанту І.Р. Халикову це високе звання було присвоєно посмертно. Він командував розрахунком 76-міліметрової гармати. У села Успенівка артилеристи затримали просування переважаючих сил противника. Фашисти обрушили на сміливців ураганний вогонь. Коли знаряддя вийшло з ладу, воїни продовжували нерівний бій і загинули смертю хоробрих.

23 серпня 1944 р Москва салютувала з приводу визволення м Білгорода-Дністровського і Бендер 12-ма артилерійськими залпами з 124 гармат. Наказом Верховного Головнокомандувача 255-я Таманська Червонопрапорна бригада і 5-я понтонно-мостова бригада були нагороджені орденом Кутузова за успішні дії в Дністровській десантній операції.

Нині жителі району свято шанують пам’ять про тих, хто приніс довгоочікувану свободу в тому пам’ятному серпні тепер уже далекого 1944 р

По матеріалам http://izvestiya.odessa.ua/uk/2014/08/23/yzgnaly-vraga-s-rodnoy-zemly